На юридичному факультеті Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука завідувачем кафедри цивільно-правових дисциплін, доктором юридичних наук, доцентом Ільківом О.В. спільно із адвокатом, доцентом кафедри цивільно-правових дисциплін Савченком Л.І. проведено бінарну лекцію: «Докази і доказування у цивільному процесі в умовах воєнного стану».
Лекторами були наведені характеристики належності та допустимості електронних доказів, застосування яких набуває важливого значення в умовах воєнного часу. Було проаналізовано судову практику щодо застосування електронних доказів. Зокрема, у низці постанов Верховного Суду вказано, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа), тобто не може вважатися доказом, тому що не містить електронного підпису. Ще в одному рішенні зроблено висновок, що роздруківки інтернет-сторінок (вебсторінок) самі собою не можуть бути доказом у справі. Вони визнаються доказом у разі, якщо виготовлені, видані й засвідчені власником відповідного інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу.
Спікерами було наголошено, що в переліку засобів доказування вже немає пояснення сторони, третьої особи або представника. Це зумовлено тим, що для врахування судом такої інформації ці особи мають дати згоду на допит їх як свідків, і, відповідно, їхні пояснення відображаються в такій процесуальній формі, як показання свідків, і вважаються доказами.
Леонід Савченко зазначив, що часто представники сторін плутають належність доказів із їх допустимістю. Щодо належності доказів насамперед треба звернути увагу на ту інформацію, яку можна встановити за допомогою доказу, і перевірити, чи входить вона до предмета доказування. Якщо так, то незалежно від форми, у якій втілюється така інформація, доказ є належним. Якщо інформація стосується інших правовідносин - це неналежний доказ.
Олег Ільків звернув увагу на те, що в нормах цивільного процесуального права сформульоване правило допустимості засобів доказування - вимоги до форми, в якій втілюється інформація, що надалі буде вважатися доказом. Також здобувачі ознайомились із матеріалами презентації лекції про достовірність і достатність доказів, стандарти доказування, подання доказів і витребування доказів судом, обов'язок щодо доказування й розподіл такого обов'язку, звільнення від доказування тощо.